Перше, що Ви бачите, повернувши зап'ястя до лиця та глянувши на свій наручний годинник – це його циферблат. А за те, щоб на ньому все було прекрасно видно, в першу чергу відповідає розташований прямо над ним прозорий кристал. І крім того, що він повинен володіти високою прозорістю, в його обов'язки ще входить надійний та довговічний захист годин від проникнення пилу та вологи. Зараз в цьому немає нічого дивного, але так було не завжди. Тому зануримося ненадовго в історію годинникової справи, щоб краще уявити собі послідовність появи на її історичній сцені головних героїв «прозорого образу».

Час під «ковпаком»

Коли в другій половині XVI століття з'явилася тенденція до мініатюризації годинників, то спочатку годинникові механізми стали поміщати в яйцеподібні різьблені та гравіровані латунні футляри. Самі ж годинники в ту пору виготовляли з заліза, з однією сталевою стрілкою, яка відраховувала лише години, розташованою над декорованими циферблатами з римськими цифрами. Замість звичного нам скла циферблат закривався відкидними металевими кришками, декорованими належним чином, з отворами для безпосереднього спостереження за відліком часу. Головним матеріалом для їх виробництва була латунь, часом облагороджена поверхневим золоченням або срібленням. Крім латуні деякі годинникарі іноді застосовували і відшліфований гірський кришталь, з якого робили розкішні прозорі футляри, красиво гравірувані та шліфовані.

стекла для годинників

Ближче до середини XVII століття кришталь стали замінювати склом, яке виготовляли особливим способом. З скляного розплаву видувався невелику порожню кульку, з якої потім вирізали низький купол. Після охолодження його відшліфовували до необхідного розміру та кріпили до кришки годинника за допомогою металевих язичків, як до цього – кришталь. Пізніше язички замінювали рознімними фасетного пазами, поки не з'ясувалося, що скло досить пружне, і його можна втиснути в замкнутий паз трохи меншого діаметру, виточений уздовж внутрішнього кола металевого кільця. У другій половині XVIII століття поява моди на плоскі годинники призвело до того, що інтерес до годинника в футлярах згас, і почали виробляться годинники з подвійними та потрійними кришками. Ну, а потім, у міру ще більш значного зменшення товщини кишенькових годинників, годинникарі стали поступово переходити на застосування плоских і тонких стекол. Так почалася ера мінерального годинникового скла.

Не склом єдиним

Стрімкий розвиток технологій та виробництва на рубежі XIX-XX століть призвело до ще більшої компактності кишенькових годинників, а потім і зовсім до їх тріумфального переміщенню зі звичних для них кишень прямо на наші зап'ястя. Що в свою чергу вдало збіглося з розробкою та початком промислового виробництва такого нового та перспективного для багатьох сфер життя матеріалу, як акрилове (органічне) скло. Звичайно, появі такого легкого, пружного та відносно недорого у виробництві синтетичного матеріалу в першу чергу посприяли стрімкі становлення та розвиток авіації. Де його міцність, оптична прозорість, безосколочність та стійкість до впливу вологи та технічних жідкостей̆ стала важливою ланкою в підвищенні загальної безпеки повітряних суден і їхньої ефективної експлуатації.

Не забарилися скористатися новим матеріалом і годинникарі, вдало пристосувавши його для набраної в той час популярністі наручних годинників. Адже, маючи опірність удару в 5 разів вищу, ніж у звичайного скла, в 2,5 рази меншу вагу та більш широкі можливості в його формоутворенні, воно прийшлося дуже до діла та на кілька десятиліть грунтовно потіснило з корпусу наручних годинників свого мінерального попередника.

Якими тільки назвами за цей час воно не обзавелося: оргскло, плексиглас, полікарбонат, хезаліт (Hesalite), Perspex та інш. Але при активній експлуатації його в годиннику через деякий час спливли на поверхню і його слабкі сторони. А саме те, що його опірність подряпин все ж помітно поступалася мінеральному склу, що при інтенсивному носінні в досить короткі терміни ставало дуже помітним. Особливо це проявилося в суворі 1930-1940-е при взаємодії пластикових стекол з вимушено отриманною в ті роки широке поширення шинельною тканиною, яка відзначилася рідкісної жорстокістю по відношенню до їхньої поверхні.

Що в принципі і не дивно, адже твердість акрилового скла досягає лише 500 одиниць Віккерса проти 500-800 у більшості мінеральних стекол. Крім того, нехай і через тривалий час, але органічне скло через полімеризації схильне до пожовтіння та навіть до деякого помутніння. Цілком очевидно, що з наслідками природного старіння пластику нічого вдіяти не можна, але ось усунути з його поверхні подряпини – цілком можливо. Витративши деякі зусилля, пластикове скло можна відполірувати самостійно або віддати годинникарю, який відновить його презентабельний вигляд з ще більшою майстерністю та легкістю. Хоча, потрібно визнати, що якщо подряпини занадто глибокі, то таке полірування буде не настільки ефективне, і краще тоді замінити пошкоджене скло на нове.

Але, не дивлячись і на ці особливості пластикового скла, починаючи з 1930-х років, переважна кількість годинникових брендів Світу стала активно використовувати його в своїх годинниках.

стекла для годинників

Сапфірове осяяння

Ну, а що ж, скажете Ви, традиційні склярі? А вони, шановні читачі, часу дарма не втрачали та не тільки винаходили все нові і нові способи зміцнення мінерального скла, а й запропонували годинникарям абсолютно новий для них матеріал. Як Ви вже, напевно, здогадалися, зараз мова піде про сапфірове скло, якк здобуло в наші дні особливої популярності.

Незважаючи на те, що вперше синтетичний сапфір був вирощений в лабораторних умовах ще в 1902 році (до речі, зауважте – більш ніж за чверть століття до початку використання годинникових пластикових стекол), перші сапфірові стекла почали вставляти в корпуси годинників тільки на початку 1970-х років . Так, наприклад, в першому кварцовому годиннику Rolex (ref. 5100), випущенному в 1970 році, було встановлено сапфірове скло. Так-так, виявляється навіть легендарний Rolex і той повсюдно використовував у всіх своїх моделях акрилові скла аж до початку 1980-х років, після чого став поступово замінювати їх на сапфірові. А у брендів скромніше як, наприклад, Tissot, керівництво змогло лише в кінці 1990-х умовити власника Swatch Group Н. Хайєка-старшого на поетапну заміну своїх мінеральних і пластикових стекол на сапфірові.

Отже, в наручних годинниках використовують штучно вирощений сапфір з тими ж найбільш важливими для годинникарів характеристиками, як і у природного сапфіра – високою твердістю та прозорістю. Промисловим способом сапфірове скло отримують внаслідок високотемпературної обробки кристалізованого оксиду алюмінію Al2O3. Його твердість становить 2200-2500 одиниць за шкалою Віккерса, що в 3 рази вище, ніж у згадуваного раніше мінерального скла, а значить він значно ефективніше протистоїть появі випадкових подряпин.

стекла для годинників

Незважаючи на виняткову природну прозорість штучного сапфіра, іноді виробники замовляють для своїх годинників сапфірові стекла з покриттям антивідблиску. Такі скла мають підвищену світловідбивну здатність, що ще більше збільшує читаність циферблату. Цікавим є той факт, що винахідником цієї технології був український фізик Олександр Смакула. У 1935 році він розробив її для відомої німецької компанії Carl Zeiss – всесвітньо відомого лідера в області оптичних приладів. Саме різноманітні відтінки дисперсної плівки і надають такого склу ледь вловимий синюватий або іншого кольору відтінок.

І все було б чудово, якби не одне «але». А вся справа в тому, що, виявляється, і сапфірове скло можна подряпати! Причому не тільки «королем твердості» алмазом і похідними від нього діамантами (з твердістю 10 000 од. Віккерса), але і надтвердими матеріалами штучного та природного походження як, наприклад, карбід кремнію. Такий, що міститься в мега-кількостях в найбанальнішому асфальтовому покритті, цей і йому подібні «небезпечні» для сапфіра з'єднання застосовують також в різноманітних оздоблювальних матеріалах. Тому сапфірове скло дуже цінують, але не забувають і про те, що «надтвердих» – це зовсім не синонім до «надміцний». Адже навіть від випадкового, але сконцентрованого та сильного удару сапфірове скло може розбитися. Так що не варто занадто сподіватися на те, що якщо ваш годинник захищає сапфірове скло, то можна бездумно витворяти в них, що завгодно і де завгодно.

Яке ж скло вибрати?

Пробігшись за технічними характеристиками всіх трьох актуальних на сьогодні матеріалів для виробництва годинникових стекол, залишилося обговорити: яке ж скло для наручних годинників буде найкращим. При цьому не хотілося б відштовхуватися від вельми традиційного підходу в цьому питанні: «Чи варто платити більше?». Де йдеться, по суті, про вигадане протистояння «Sapphire Crystal vs. Mineral Crystal». На наш погляд немає ніякого суперництва, а є різні підходи. Кожен з годинникових брендів використовує в своїх годинниках переважно ті стекла, які вважає найбільш доцільними, виходячи з інтересів споживачів, орієнтованих на якісні та надійні годинники затребуваного дизайну, а також ситуації ринкової кон'юнктури. Тому не потрібно шукати якийсь таємний умисел, коли, знайомлячись з характеристиками тієї чи іншої моделі, що сподобалася, Ви виявляєте, що у неї, виявляється, стоїть «не сапфір».

Давайте краще ще раз по черзі розглянемо всі стекла, які використовуються для наручних годинників, але вже в розрізі брендів – хто які використовує та у скільки це Вам як споживачам обійдеться.

1. Органічне скло.

Почнемо з самого недорогого та все ще досить популярного органічного скла. Його наявність в годиннику особливо актуально, якщо мова йде про дитячі годинники або про спортивні моделі. В даному випадку саме цей матеріал буде найбезпечнішим і зручним при їхньої експлуатації. До того ж вартість годинника з пластиковими вікнами завжди нижче, ніж у аналогічних за функціональністю моделей з мінеральними стеклами. Основні лідери з випуску годинників з пластиковими вікнами: CASIO, Timex, Q&Q, і, звичайно, Swatch. Ціни на такий годинник знаходяться в діапазоні $20 - $100. Іноді для додання своїм моделям вінтажного «ретро-ефекту» ставлять пластикові вікна в свої годинники і бренди середнього цінового діапазону: ZEPPELIN, Jacques Lemans та інш.

Ну, і не будемо також забувати про годинникових грандів, які раз у раз випускають «ремікси» своїх культових моделей, у яких для додання їм повної автентичності просто зобов'язані стояти стекла з хезаліту або плексигласу.

2. Мінеральне скло.

Якщо виходити із загальносвітових тенденцій, то незаперечним лідером серед стекол для наручних годинників вже не одне десятиліття залишається мінеральне скло. Тільки уявіть собі: 9 з 10 вироблених на сьогодні мільярдним тиражем годинників мають мінеральне скло. Про що це говорить? Ми вважаємо, перш за все про те, що саме мінеральне скло – самий компромісний варіант, виходячи з його техніко-еконміческіх характеристик. Так, ці стекла коштують дорожче пластикових, але при цьому значно дешевше, ніж сапфірові. І якщо раніше через легкість пошкодження їх поверхні або боязні взагалі розбити вони вважалися не надто вдалим варіантом для наручних годинників, то завдяки сучасним технологіям їхня опірність подряпин зросла, що в кінцевому підсумку і вплинуло на популярність серед виробників.

стекла для годинників

До речі, на базі мінерального скла були розроблені та використовуються деякими виробниками і так звані двошарові стекла, наприклад, Sapphlex у SEIKO. У цьому склі до нижнього мінеральному шару приклеюють верхній сапфіровий шар: таке скло і коштує трохи дешевше сапфірового і за характеристиками йому зовсім не поступається.

При цьому, зауважте, мінеральне скло практично не має обмеження за стилями годинників, для яких використовується. Потовщене та втоплені в корпус годинника воно надійно служить практично у всіх (крім ювілейних топових моделей) протиударних годинниках G-Shock, і в той ж час надає витонченість і чистоту силуету дизайнерським моделям від Daniel Wellington та Skagen.

Найвідоміші годинникові бренди середнього цінового діапазону, як-то: CASIO, Orient, SEIKO, Alfex, Michael Kors, Fossil, Hugo Boss, Timex та інші використовують в більшості виробляэмих годинникыв саме мінеральні стекла. Середня ціна – $100 - $200.

3. Сапфірові стекла.

Завдяки високому рівню твердості, сапфірове скло по праву вважається найпрестижнішим серед годинникових стекол, не дивлячись на те, що його більш висока ціна природним чином підвищує і загальну вартість годинника. І це самий неприємний момент для багатьох годинникових брендів, які змушені триматися в максимально демократичному ціновому сегменті. Час від часу вони використовують сапфірові стекла в деяких своїх моделях, але покупці найчастіше болісно реагують на невблаганно зростаючий цінник, а не на ті переваги, які вони отримають від сапфірового скла.

Але це абсолютно не є перешкодою для швейцарських годинникових брендів, які ставлять на перше місце престижність, позачасовий дизайн і немеркнучі традиції неперевершеної якості. Обов'язкова наявність у годинника сапфірового скла – одне з негласних правил «хорошого тону», властивого годинникам, що мають на своїх циферблатах гордий напис SWISS MADE. Такі визнані «локомотиви» швейцарського середнього цінового сегмента як Atlantic, Tissot, Hamilton, Luminox, Certina та інші вже довгі роки повністю, а деякі – по самому максиму, намагаються використовувати в своїх годинниках лише сапфірові стекла. Вартість такого годинника від $200.

Природно, що в годинниках таких престижних швейцарських марок, як Zenith, Longines, Rado, TAG Heuer, Maurice Lacroix, Raymond Weil, Epos, Oris, які представлені в магазинах Торговельної мережі ДЕКА, стоять виключно сапфірові стекла (за рідкісним винятком у вигляді перевипущених вінтажних ліміток). І це – ще один з додаткових чинників, що вказують на те, що цей годинник просто зобов'язані вірно служити Вам довгі роки, підкреслюючи Ваш статус і не втрачаючи своєї естетичної привабливості та надійності. Ціновий діапазон годинників цих брендів починається від $500.

стекла для годинників

Резюме

Отже, шановні читачі, як і раніше, ми зовсім не прагнули нав'язати Вам якусь однозначно «правильну» або «універсальну» точку зору навіть в цьому непростому питанні. Тому що в першу чергу ми, як експерти, намагаємося надати Вам максимально достовірну та важливу інформацію по цікавій Вам годинниковій темі. Щоб Ви, самостійно та усвідомлено зваживши всі «за» і «проти», змогли прийняти остаточне рішення про покупку собі нового улюбленого годинника.

Приходьте в магазини Торгової мережі ДЕКА, і наші продавці-консультанти з радістю та компетентно допоможуть підібрати той годинник, що буде найбільш повно задовольняти саме Вашим запитам і побажанням. А якщо у вашому місті поки ще немає магазину ДЕКА, то тоді в інтернет-магазині ДЕКА Ви завжди можете оперативно дізнатися, з якого матеріалу виготовлено скло моделей годинників, що Вас зацікавили. Вибирайте та замовляйте вподобаний Вами годинник з доставкою до Київа, Харкова, Одеси та до будь-якого іншого населеного пункту України.

 

X