Енергія та простір

Автор: Tim Lake

Годинникова промисловість, особливо преміального сегмента, старанно зберігає свої секрети. Вона шанує традиції та дотримується звичаїв ось вже кілька поколінь: наприклад, використовує пегвуди (pegwoods) під час полірування скосів годинникових мостів, позначає римську цифру «IV» як «IIII» та інш.

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Ця прихильність завжди визначалася ключовою метою — невпинно покращувати точність хронометражу. Так звані «обсерваторні гонки», що визначали найточніші годинники, завжди стимулювали індустрію на створення більш досконалих і надійних механізмів.

Без малого чотири сотні років прагнення до покращення точності було головним принципом у розвитку годинникової справи. Американський економіст Девід С. Ландес пише в своїй книзі: «Якість годинника в усі часи вимірювалася його точністю» («Революція в часі: годинники та виробництво сучасного світу», прим. автора)

 

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Omega, калібр 47.7 — хронометр для обсерваторних випробувань на точність. Заводний барабан і балансове колесо займають більшу частину площі механізму

Ось вже 50 років як механічні калібри здали свої позиції електронним побратимам. Однак залишилися мануфактури, які шануюсь багатовікові традиції годинникового мистецтва. З року в рік вони покращують свої механізми, доводячи їх до досконалості. Саме в цьому полягає їхня перевага над виробниками масової механіки.

У цій статті я хочу детально висвітлити підходи різних годинникових компаній до створення механічних калібрів. Мета – визначити, хто з них випускає найточніші хронометри, а також оцінити, наскільки сертифікація COSC об'єктивна в умовах повсякденного носіння годинника.

Аналіз

Використовуючи загальнодоступну інформацію, ми зібрали дані про інерцію балансового колеса, частоту напівколивань на годину, амплітуду та запас ходу 43 годинникових механізмів. У нашу вибірку потрапили найрізноманітніші калібри: від великого Kerbedanz KRB-08 з його 27-міліметровою центральною кліткою турбійона до тонкого автоматичного RMXP1 з мікроротором (від Vaucher), поміщеного всередину RM 33. Також ми розберемо всім відомі калібри Rolex 3135, Omega 8500, Jaeger-LeCoultre 899 та ETA 2892.

Спираючись на «Теорію годинникового мистецтва» від WOSTEP (навчальна програма годинникарів в Швейцарії), ми розрахували:

  • величину балансової потужності (це величина, яка присутня в коливальному балансі та виконує також функцію інерції, амплітуди та частоти);
  • потужність, передану на баланс (це величина, необхідна для підтримки коливань балансу).

Це співвідношення відоме як «Q» — частка втрати енергії при терті в балансі. Наприклад, Q = 300 означає, що 1/300 сили балансу втрачається при кожному коливанні. Чим вище «Q», тим краще.

Зроблені нами розрахунки дозволили оцінити рівень потужності, що передається головною пружиною. Це, в свою чергу, допомогло зрозуміти причини, за якими конструктори обрали ті чи інші рішення при створенні механізму.

Також варто відзначити, що хронометричні характеристики залежать від безлічі факторів, а не тільки від потужності осцилятора. Ключовий момент — це послідовність надходження рушійної сили від головної пружини. Серед інших важливих чинників: якість збірки та регулювання, чистова обробка, вибір матеріалів, використання вільного підпружиненого балансу, а також синхронізм волоскової пружини. Всі перераховані мною чинники безпосередньо впливають на точність ходу годинника в процесі експлуатації.

Проведений аналіз показує, які компанії на етапі створення механізму націлені виключно на високу точність ходу, а які задовольняються достатньо хорошою.

Потужність балансу: що це?

Потужність балансу пропорційна інерції балансу, відповідає амплітуді в квадраті та, що найбільш важливо, частоті коливань в кубі.

Показник «Q» зазвичай знаходиться в діапазоні від 200 (для вертикальних положень) до 300 (для горизонтальних положень), складаючи в середньому 250. Механізми Breguet досягають виняткового числа 650 завдяки магнітним шарнірам, що виключає тертя (модель Classique Chronometrie 10 Hz 7727).

Рівняння:

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Наступний приклад ми наведемо на базі «робочої конячки» Rolex 3135. Вихідні дані: баланс 15 мг/см², амплітуда 320°, частота коливань 4 Гц, оцінка Q = 300.

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Всі вищенаведені розрахунки представлені на графіку нижче.

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Потужність балансу (мікроват), вісь Х: Запас ходу (години)

Аналіз потужності балансу та запасу ходу був здійснений на базі 42 (з 43) механізмів. Калібр Harrison Н4 був виключений через повну невідповідність параметрам конкурентів.

Компроміс

Найбільш важливий висновок, який ми можемо зробити на основі проведеного аналізу, полягає в наступному: для постійної кількості енергії, що знаходиться в даному просторі, потужність балансу і запас ходу змінюються обернено пропорційно по відношенню один до одного.

Іншими словами, збільшуючи одну величину, слід зменшувати іншу. Це фундаментально важливе співвідношення, яке наочно демонструє нам, на які компроміси доводиться йти інженерам, щоб забезпечити більший запас ходу, щоб виправдати високі споживчі очікування.

Годинники з високою точністю ходу, але маленьким запасом ходу можуть залишитися незатребуваними. Людям потрібен цей запас потужності. Саме тому годинниковим компаніям простіше запропонувати 100-годинну автономність, ніж пояснювати переваги точності ходу, за рахунок поліпшеної на кілька мікроват потужності балансу.

І в міру того, як збільшувався середньостатистичний запас ходу, зростали і очікування споживачів. І сьогодні, коли компанія випускає новий механізм з запасом ходу менше 50 годин, вона обов'язково зіткнеться з критичними зауваженнями на кшталт: «Невже в 2019 році бренд не в змозі випустити калібр зі збільшеним запасом ходу?»

Звісно, він може. Але компанія прийняла рішення направити більше енергії на баланс, щоб підвищити параметри точності.

Тому, коли ви бачите годинник з великим запасом ходу, слід розуміти, що цей «бонус» не береться з нізвідки. Помістивши механізм в досить обмежений простір, інженери просто змушені йти на компроміс, забираючи енергію, яка б могла покращити точність годинника.

Саме тому сертифіковані хронометри зі збільшеним запасом ходу — велика рідкість. Бренди, у яких внутрішні стандарти точності куди суворіші, ніж в COSC (ті ж Omega та Rolex), пропонують більш скромну автономність, що не виходить за межі 72 годин.

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Показники точності для 43 механізмів взяті з загальнодоступних джерел. Показники інерції для Bulgari та Zenith є приблизними. Калібри з високою точністю відзначені світлими осередками, по мірі зниження точності колір темнішає.

Резюмуємо дані

Дивлячись на наведену нами таблицю, неможливо не захопитися винятковою потужністю балансу калібру 574DR. Саме цим механізмом оснащена знаменита версія Breguet Classique Chronometrie 7727, що працює на вражаючій частоті в 10 Гц. Цей показник на 72% вище, ніж у Richard Mille RM 031 з високочастотним балансом і прямим імпульсним спуском хронометру. До слова, коштує він майже в 25 разів дорожче Breguet. Дивно, наскільки високих результатів можна досягти за допомогою магнітних стрижнів і подвійних кремнієвих пружин.

Ми, звісно, могли б поставити під сумнів об'єктивність нашого аналізу, не опублікуй Breguet ці цифри при випуску калібру 574DR в 2013 році. Поза всякими сумнівами, центральна клітка турбійону Kerbedanz технічно займає перше місце. Що не дивно, адже своєї вражаючої потужності балансу він досягає за рахунок значних розмірів корпусу (діаметр 49 мм проти 41-міліметрового у Breguet).

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Балансовий міст, що утримує магнітні стрижні; кремнієва волосковая пружина та спусковий механізм. Breguet cal. 574DR

Останнім часом намітилася нова тенденція: практично один за одним вийшли калібри Omega 8500, Rolex 3135, Jaeger-LeCoultre 975 та новий Audemars Piguet 4400 (хронограф Code 11.59). Ці механізми стали свого роду заявою брендів про настання нової епохи надточних годинників. Що ж, з радістю спостерігаємо за гонкою переможців.

У першій десятці наведеної нами таблиці впевнено розташувалися тонкі механізми BVL138 (модель Bulgari Octo Finissimo) та RMXP1. Вони свідомо пожертвували хронометражним потенціалом заради витончених форм. В наявності той самий компроміс.

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Витончений механізм BVL138

Жага швидкості

Амплітуда для традиційної балансової пружини обмежена, її нижній поріг починається з 220 градусів. Це обумовлено необхідністю витримати позиційні характеристики на належному рівні. Верхня межа – показник в 350 градусів, і перевищення загрожує перевантаженнями, про що ми поговоримо далі. Беручи до уваги ці дані, можемо зробити висновок, що інерція та частота коливань – одні з найбільш значущих змінних.

Інженери досягають необхідної потужності балансу двома способами: за допомогою повільного та важкого балансиру або навпаки – полегшеного, але з високою частотою коливань. Фактично вони змушені вибирати між частотою та інерцією.

Ще один момент, який інженери зобов'язані враховувати – це дані, отримані під час випробувань. Однак і тут не все так просто. Тестування в зафіксованому положенні або навіть на симуляторі руху не дає об'єктивної картини, позаяк реальний процес носіння більш непередбачуваний для механізму годинника. Створити умови абсолютно аналогічні експлуатаційним в лабораторії неможливо.

Заняття спортом, оплески, струшування та будь-які активні рухи зап'ястям, навіть дрібні, так звані «офісні» струси корпусу від регулярного зіткнення зі столом – все може негативно позначитися на коливаннях балансового колеса.

Щоб отримати найбільш точне уявлення про величину механічного резонансу та його вплив на механізм, ми вирішили провести експеримент. Для двох калібрів (на 3 та 4 Гц) ми відтворили умови, максимально наближені до реальних, – обертання і підняття руки у лікті. Весь процес був знятий зі швидкістю 30 кадрів на секунду.

На осі Y відображено відхилення швидкості за 8-секундний період. Механізм з частотою 3 Гц показав стрибки можливої помилки до 900 хвилин на день на одне коливання. Виникає резонне питання: як це можливо компенсувати? Адже похибка (за 8 секунд) склала 0,16 секунди, а це близько 29 хвилин на добу.

Механізм з частотою 4 Гц показав більш кращий результат: 13 хвилин на добу.

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Механізм з частотою 3 Гц показав високі миттєві відхилення швидкості (потенційну похибку), які може викликати рух руки. У калібру на 4 Гц результат у два рази краще.

Виникає цілком закономірне питання: а чи можливо досягти ідеального поєднання інерції та частоти коливань? Зап'ястя людини — це динамічна середа. Компенсувати її вплив може тільки одне: поєднання даного рівня потужності з більш високою частотою. Це б вирішило проблему похибки.

Як це можна вирішити:

  1. Чим вище кутова швидкість колеса балансу, і чим нижче його інерція, тим менше вплив будь-якого руху зап'ястя.
  2. Бажано, щоб природна частота коливань балансу значно перевищувала природний діапазон рухів зап'ястя, не створюючи механічного резонансу.

Звісно, такий підхід суперечить традиційним переконанням про те, що повільне, важке колесо балансу краще легкого та швидкого. Але необхідно враховувати той факт, що більша частина традиційної сертифікаційної хронометрії — це продукт епохи обсерваторних змагань (у Невшательскій, Женевській та інш.). Вони застосовні до механізмів, які перебувають в статичному положенні, а не в умовах динамічного оточення.

Саме тому історичні «обсерваторні» механізми, такі як Peseux 260 та Zenith 135, майже завжди оснащувалися великими та важкими балансирами. Цей підхід періодично реалізується і в сучасних калібрах, як наприклад, в моделі Voutilainen cal. 28.

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Величезне колесо балансу моделі Voutilainen cal. 28

У статичних умовах випробувань менша частота коливань давала явні переваги. Як правило, це і більш низькі кути підйому балансу та відриву, а також зниження втрат енергії на тертя при спуску.

Але на зап'ясті правила гри змінюються через динамічну складову. Реальність наполегливо говорить нам про те, що більш висока швидкість за інших рівних умов краще. Великі колеса балансу, безумовно, виглядають вражаюче, але закони фізики не скасувати.

Чудовим прикладом, що демонструє цей принцип у дії, став новий калібр L155.1 від A. Lange & Söhne, представлений в спортивному годиннику Odysseus. Це перший калібр німецької мануфактури, що працює на частоті 4 Гц. Попередні механізми працювали на 3 Гц та навіть менше. Очевидно, компанія серйозно націлена на спортивний сегмент.

При тому ж обсязі пружинного циліндра, що і в калібрі L086.1, на базі якого він був створений, L155.1 показав збільшення балансової потужності на 44%. Досягли цього завдяки перерозподілу енергії: скорочений запас ходу (з 72 до 50 годин) і встановлений осцилятор з більшою частотністю. Це дозволило краще стабілізувати рух балансового колеса в разі активного зовнішнього динамічного середовища (під час спортивних змагань).

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Новий калібр L155.1 від A. Lange & Söhne. Перший механізм в лінійці, що працює на частоті 4 Гц

Отже, з рухами зап'ястя в діапазоні від 1 Гц до 6 Гц та механізмами з частотою від 2,5 Гц до 5 Гц ситуація зрозуміла. Але що ж стримує частоту коливань? Чому її не можна зробити вище? Справа в тому, що зі зростанням швидкості потужність, витрачена на процес тертя, також різко зростає. Це означає, що сила, яка передається зубчастою передачею, стає ще більшою, тому що енергія спрямовується через анкерну вилку до колеса балансу.

Вплив інерції анкерного колеса збільшується (одночасно з нею зношується зубчаста передача). Це негативно позначається на тривалості ходу, який очікувано знижується.

Збільшення швидкості вимагає принципово нових підходів: зміни геометрії спуску, матеріалів з низьким коефіцієнтом тертя, використання магнітних підшипників. Яскравий приклад — кремнієвий осцилятор у Zenith Defy Inventor.

Тертя і спуск

Говорячи про енергію, ми завжди повинні пам'ятати і про силу тертя. Адже в механічному годиннику найбільше енергії споживає спусковий механізм. Широко поширений швейцарський важільний (анкерний) спуск має масу позитивних якостей, які зробили його таким затребуваним в наручних годинниках. Але при великому проковзанні він завжди показує низьку механічну ефективність.

У процесі підготовки матеріалів для цієї статті ми виявили досить відчутну різницю в показниках механічної ефективності: від 25% до 50%. І це дані з офіційних джерел і великих мануфактур.

Ми прийшли до висновку, що така різниця в цифрах може бути пов'язана з тим, що на практиці фактична ефективність важельного спуску буде з часом зменшуватися в міру випаровування мастила.

Проводячи аналіз, ми вирішили використовувати для основного важеля усереднене значення — 40%. Тобто, від загального обсягу енергії, яка досягає спускового механізму, тільки 40% передається на балансове колесо.

У спробах поліпшити цей показник компанія Rolex недавно представила власну конструкцію важеля зі зміненою геометрією, використаного в нових калібрах 32xx. Компанія стверджує, що новий механізм, названий спуском Chronergy, на 15% ефективніший, ніж традиційний швейцарський важіль.

З іншого боку, прямі або радіально-імпульсні спуски (коаксіальні, стопорні, подвійне спускове колесо) куди більш ефективні при передачі енергії від спускового колеса до балансу.

Годинникові майстри, що використовують ці типи спусків, як правило недооцінюють їхні переваги. Часто механізм в його первозданному вигляді «скаче», видаючи характерний звук, поки годинникар не зрозуміє, що необхідно зменшити жорсткість ходової пружини або збільшити інерцію балансового колеса.

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Подвійне спускове колесо Charles Frodsham

Ці вібрації, названі «галопом» і «стуком», викликані об'єктивними причинами: імпульсний камінь на осі балансу отримує від анкерної вилки таку кількість енергії, що обертається по всій своїй довжині поки не зіткнеться з задньою частиною вилки (амплітуда досягає величини біля 350 градусів) .

В рамках нашого аналізу ми оцінили ефективність даних типів спускових механізмів в 53%. Вони об'єктивно мають більш високу механічну ефективність, яка не зменшується з часом.

Поняття хорологічної щільності

Більший діаметр і товщий механізм передбачають збільшений заводний барабан і балансове колесо. З метою звести все це воєдино ми вирахували показник, який назвали «Фактор Хорологічної Щільності» (HDF).

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Отриманий показник допомагає визначити, які механізми найбільш ефективні в плані забезпечення енергії з розрахунку на одиницю об'єму калібру. Графік, наведений нижче, показує, які компанії оптимально використовували наявний простір (не важливо, з метою збільшити запас ходу або дати більше потужності балансу). Таким чином, нам стають зрозумілішими мотиви виробників.

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Значення HDF калібру варіюються в десятки разів в залежності від механізму

Крім неперевершених Breguets на верхніх позиціях розташувалися сертифіковані хронометри від Omega та Rolex. З першої десятки тільки два механізми (Jaeger-LeCoultre 877 і Panerai P.2002) мають восьмиденний запас ходу. Примітно також, що скромний калібр ETA 2892 увійшов до списку кращих.

Різниця між найвищими та найнижчими показниками відповідає співвідношенню 20:1 (для порівняння: діапазон енергії пружини становить 170:1). Причина виняткових характеристик механізмів Breguet (один з яких — fly-back хронограф) — це високий показник «Q» балансового колеса. Низькі значення «Q» завжди вимагають більше енергії для пружини (і, таким чином, більше місця), що завжди прискорює знос трансмісії.

Що ж щодо механізмів, які посіли найнижчі позиції в нашому графіку? Все просто: деякі компанії зробили вибір на користь естетики, деякі пішли на відомі жертви через технічні причини.

Відмінний приклад — марка F.P. Journe. У калібрі 1304 (модель Chronometre Souverain) подвійні циліндри розташувалися вельми привільно. Але наявність вільного простору обумовлена естетичними міркуваннями.

Очевидно, якби метою інженерів була максимальна продуктивність, то механізм працював би на частоті 4 Гц. Його б оснастили балансовим колесом, яке займає всю площу від осі центрального колеса до корпусу, а пружини балансу були б куди більшого розміру.

Однак будь це дійсно так, створення механізму без наявного зв'язку між заводними барабанами та балансовим колесом не мало б ніякого сенсу.

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Механізм F.P. Journe cal. 1304: естетична примха, що обмежує потенційні можливості

Ще один цікавий приклад: Jaeger-LeCoultre Duomètre Chronographe. Цей воістину унікальний механізм оснащений двома джерелами енергії: один — для зубчастої передачі поточного часу, другий — для хронографа.

Мета цього рішення полягає в тому, щоб підвищити точність, запобігши зміни амплітуди, що зазвичай і виникає при запуску та зупинці хронографу. Але не все так гладко, як хотілося б. Зниження потужності балансу (а саме це відбувається в даному випадку) несе більш серйозні негативні наслідки, ніж негативний ефект від короткочасних амплітудних коливань.

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Duomètre Chronographe cal. 380 з двома завіднимі пружинами: для хронометражу та для хронографа, що обмежує потенціал обох

Турбійон – це свідчення високої майстерності або тягар для механізму?

Коли мова йде про турбійон, необхідно враховувати додаткові втрати енергії через тертя та інерцію клітки.

В рамках цього аналізу ми спочатку оцінювали обсяги споживаної турбійоном енергії в 10%. Як бачите, ми були занадто консервативні. І незважаючи на те, що виробники схильні асоціювати турбійони з високою точністю, є нюанси, які викликають чимало скепсису.

  • По-перше: клітка турбійона займає цінний простір, який можна було б використовувати значно ефективніше. Наприклад, збільшити колесо балансу.
  • По-друге: інерція клітки поглинає енергію, яку можна було б витратити на підтримку інерції балансового колеса або підвищення частоти коливань.

Наочний приклад – Jaeger-LeCoultre. Калібр 975 з фіксованим спуском оснащений балансом з показником інерції 14 мг.см², в той час як калібр 978 (аналогічний, але оснащений турбійоном) показує інерцію 11,5 мг.см².

Приклад демонструє, що клітка турбійону може споживати до 20% від загальної енергії механізму. І навіть більше, оскільки амплітуда балансового колеса в турбійоні часто менше 300 градусів.

Коли справа доходить до зменшення інерції самої клітки турбійону, такі бренди, як Jaeger-LeCoultre та De Bethune домоглися величезних успіхів. Але за визначенням турбійони завжди стають причиною збільшення інерції і тертя, а також вимагають зменшення розміру балансу. На відміну від аналогічних моделей з фіксованим спуском.

І хоча не існує ніяких порівняльних тестів, на підставі яких ми могли б вивчити вищеописані ефекти, можна зробити певні висновки, спираючись на досвід компанії Omega в обсерваторних змаганнях 1950-1960-х років. У 1947 році Omega створила калібр 30I – перший механізм з турбійоном для наручних годинників, який випускався серійно. Він був створений виключно для щорічних годинникових змагань в обсерваторіях.

Механізми Omega з фіксованим спуском (в основному з сімейства калібрів 30Т2) регулярно перемагали у випробуваннях, встановлюючи нові рекорди точності (1951, 1955, 1959 та 1966 роки). Однак новий турбійон, створений на основі того ж калібру, отримав визнання лише одного разу – на змаганнях в Женеві в 1950 році.

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Механізм Omega 30I з турбійоном

Чому хронометричні характеристики все ще важливі

Для колекціонерів, які відчувають ностальгію за минулими днями обсерваторних змагань, немає нічого кращого за механізм з високою точністю. Прагнення до ідеальної швидкості коливання балансу надихнуло покоління годинникарів на розробку видатних інновацій. І щоб залишатися актуальними та затребуваними в 21 столітті, годинниковій індустрії (особливо преміального сегменту) не можна зупинятися на досягнутому.

Годинникові майстри, які зможуть перенести це неминуще прагнення до розвитку та вдосконалення на сучасні наручні годинники, створять автентичний зв'язок між досягненнями минулого та сьогодення.

Адже недостатньо просто перевипустити вінтажну модель, повторивши колишній дизайн. Якщо механізм не буде відповідати канонам того часу, годинник буде просто позбавлений історичної підоснови.

Крім того, прихильність фундаментальним принципам хронометражу допоможе сучасним годинниковим майстрам зробити свої механізми відмінними від сучасних трендових предметів розкоші.

Точність ходу та компроміси в архітектурі механізмів: детальний аналіз

Кишеньковий годинник Patek Philippe з турбійоном двічі брав участь в женевських обсерваторних змаганнях. У 1929 році він здобув перемогу, а в 1931 удостоївся лише почесної згадки

Якщо ми хочемо уникнути ситуації, коли все, що нам залишається, — це колекція вінтажних кінетичних скульптур з сумнівною точністю, необхідно щось змінювати. І підтвердженням тому стало минулорічне змагання Concours International de Chronométrie — сучасного наступника обсерваторних випробувань минулого століття. Оголошене з небувалою помпезністю воно в результаті було скасованим, оскільки учасників було... всього один.

Заява про те, що це міжнародне змагання було з самого спочатку некоректним і вводило в оману, позаяк участь могли брати тільки швейцарські марки. Тому «міжнародний» слід замінити на «міжкантональний». І це була далеко не єдина поступка ймовірним учасникам. Очевидно, що все це зроблено для того, щоб в разі провалу жоден з брендів не втратив обличчя.

Іронія полягає в тому, що, навмисно відмовившись від чесної конкуренції, індустрія стала біднішою.

Неодноразово було сказано та написано, що точні механічні хронометри більше нікому не потрібні. Більшість з нас зробили вибір на користь електронних гаджетів, які періодично синхронізуються з атомними годинниками, що дозволяє їм бути набагато більш точними, ніж кращі морські хронометри минулих років.

В такій ситуації досить важко обґрунтувати переваги надвисокої точності хронометра у порівнянні з трендовим дизайном і модними ускладненнями.

І тим не менш, найпривабливіші годинники — такі, що поєднують в собі мистецтво та науку, продовжуючи традиції наукових хронологічних досліджень. Це відображається не тільки в механізмах, а й в естетиці дизайну. Надихає та обнадіює те, що деякі бренди все ще продовжують йти цим важким, але захоплюючим шляхом.