Напевно, багато хто хоч раз в житті, але чув такий вислів про годинник, як: «А мій йде – секунда в секунду». І традиційно він був пов'язаний з наручними годинниками найрізноманітніших марок, про які так гордо відгукувався їхній власник. Але парадокс в тому, шановні читачі, що хоч вираз давно і існує, а наручних годинників абсолютно ідеальних по точності годинникарям, як вони не намагаються, все ще створити не вдалося. Хоча, судячи з найостанніших їхніх розробок, вони стрімко рухаються в цьому напрямку та часу дарма не втрачають. Чого тільки варті представлені на BASELWORLD-2018 поки що в варіанті кишенькового годинника Citizen Eco-Drive Caliber 0100 точністю до ± 1 секунди на рік!
Тому зовсім не дивно, що поки подібні годинники не потрапили ще на прилавки годинникових магазинів і за цілком доступними цінами, питання «годинник поспішає, що робити» у любителів годинників як-ніяк, але буде виникати знову. ;-)
Еталонний час, та чи можна його «утримати» на зап'ясті?
Звичайно, найдопитливиші та просунуті споживачі можуть серйозно заперечити, що ми помиляємося, і можливість мати точні свідчення поточного часу вже давно не проблема. А деякі навіть заявлять, що вже і годинник-то, як годинник, для цього не потрібний – є, мовлять, смартфони та інші сучасні девайси, які з чим-чим, а з цим упораються «на ізі». Ну, вважають себе, так і Бог з ними, нехай вважають. Ми ж поки не станемо вплутуватися в дискусію про них, як про найзручніші джерела інформації про час. :-)
Зі свого боку цілком можемо погодитися, що смартфони, які мають цілодобовий доступ в Інтернет, вже цілком здатні правильно відображати точний поточний час. Чим, до речі, не забули скористатися деякі годинникові бренди, почавши випускати годинники, що використовують для регулювання їхнього поточного часу дані про точний час, одержувані з мобільних пристроїв. Як наприклад, багато моделей CASIO EDIFICE і G-SHOCK здатні за допомогою Bluetooth 4.0 обмінюватися зі сполученими смартфонами найрізноманітнішою інформацією, включаючи дані про точний час.
Або новинка від Longines модель Conquest V.H.P. GMT Flash Setting, у якій показники часу можна коригувати як традиційно вручну, так і за допомогою смартфона та нової технології світлокерованого управління Flash Setting. За підтримкою спеціального додатка на крихітний отвір в циферблаті годинника, який прихований на місці біля «12 годин», за допомогою спалахів смартфону через послідовність світлових сигналів передається кодована інформація про точний час.
Ну й, звісноо, запущені у виробництво в 2012 році Seiko Astron GPS Solar, здатні без будь-яких «мобільних посередників» щодня синхронізуватися із космічними супутниками, бортовими атомними годинниками, котрі забезпечують їм точність ±1 секунда на 100 000 років!
Годинники поспішають – так це ж непогано!
Але, еталонна точність еталонною точністю, а чому ж все ж таки поспішають звичайні наручні годинники: механічні часом досить відчутно, а кварцові – цілком терпимо?
Передбачаючи очевидне запитання про те, що ж хорошого в тому, що «годинник поспішає», поквапимося пояснити, про що це ми. А сенс криється в тому, що раз годинникарям не вдається досягти тривалого точного ходу наручного годинника, то годинник, який поспішає, на відміну від того, що відстає, все ж дозволяє нам ні багато ні мало..., але уникати мимовільних запізнень! Хоча іноді, коли відлік часу йде вже на секунди, то своїм поспіхом він позбавляють нас нехай і примарної, але надії все ж таки встигнути...
Як би там не було, але пора вже розкласти все «по поличках» в цьому, на наш погляд, чисто технічному питанні. Питанні, яке включає в себе як мінімум два аспекти: технічні можливості самого годинникового механізму та численні фактори мінливого зовнішнього оточення.Для початку розберемося, як з цим у механічних годинників, а потім і у кварцових.
Спуск – всьому голова
Як відомо, більшість механічних наручних годинників має «вкладатися» в точність ходу, що не перевищує розбіжність -20/+40 секунд на добу. Такий істотний розкид потенційної точності ходу говорить насамперед про обмеженість технічних можливостей кардинального поліпшення традиційної схеми пристрою механічних наручних годинників, що масово випускаються.
Анкерний спуск (винайдений британцем Томасом Мьюджем в 1754 р), що повсюдно застосовується сьогодні годинникарями, крім того, що вимагає для своєї ефективної та довговічної роботи використання складних і дорогих у виробництві матеріалів (Glucidur для балансу і Nivarox для спіралі), так ще й потребує ретельного та працевитратного налаштування.
Аби не заглиблюватися в конструкційні особливості та докладні схеми анкерного спуску, зупинимося насамперед на воістину ювелірній роботі з налаштування ходу годинника. Переміщаючи так званий «градусник» (див. малюнок. позиція 1) за годинниковою стрілкою («+», хід прискорюється) або проти неї («-», хід сповільнюється), годинниковий майстер намагається отримати мінімальне відхилення точності ходу годинника, відстежуючи результати на таймграфері.
Але домігшись цього для одного стабільного положення, наприклад, «циферблатом догори», немає ніяких гарантій, що, повернувши годинник «заводним ключем донизу», ми отримаємо той самий результат ходу! І цей факт типовий до всіх інших всіляких положень годинника в просторі. Тому годинникові майстри з чималими труднощами й завзятістю намагаються знайти компромісне положення «градусника» як мінімум для чотирьох найбільш типових положень, характерних при експлуатації наручного годинника:
- «Циферблатом догори» – найчастіше, коли годинник не носять, він таким чином просто лежить на якійсь поверхні, або коли людина в годиннику сидить за столом (на роботі чи вдома);
- «Циферблатом донизу» – деякі схильні зберігати годинник в такому положенні, коли його не носять;
- «Заводним ключем донизу» – найчастіше, коли людина стоїть або йде, годинник знаходиться в подібному положенні;
- «Заводним ключем догори» – часто дорогі моделі годинників мають ремінці з нероз'ємною кліпсою та, коли його не носять, він може тривалий час перебувати в такому положенні.
За інформацією, отриманою від годинникарів, за допомогою такого регулювання в залежності від класу годинникового механізму можна добитися замість середньозаводської (-20/+40) точності ходу в межах +/-10 секунд на добу.
Що вже значно ближче до механічних моделей, які пройшли ретельну настройку, сертифікацію C.O.S.C. і отримали статус «хронометр» з гарантованою точністю -4/+6 секунд на добу. З 1 млрд годинників, що випускаються щорічно в світі, швейцарці випускають 1-1,5 млн хронометрів. І цілком природно, що ціна такого годинника може вже в рази перевищувати ціну звичайних механічних моделей.
Приділивши значну увагу вузлу анкерного спуску годинника, хочемо сказати ще й пару слів про часто згадуваний в статтях на дану тему вплив ступеня заводу заводної пружини на точність ходу годинника. Однією з найбільш поширених версій і чи не найважливіше з «правил» говорить: «чим слабкіше завод пружини, тим швидше йде годинник!».
Але судячи з коментарів досвідчених годинникових майстрів, з якими нам вдалося поспілкуватися, вони не вважають це твердження настільки категорично вірним. І це цілком логічно, враховуючи, що хто-хто, а виробники годинників вже давно б включили в розділи своїх інструкцій по експлуатації годинника настійні рекомендації «про спеціальний рівень заводу пружини» і про підтримку її в оптимально «робочому стані».
Тепер перейдемо до чинників, що негативно впливають на точність ходу годинника, пов'язаних з процесами експлуатації та безпосереднього впливу на годинник вже з боку «агентів зовнішнього діяння»: магнетизму, температури, вібрації та інш.
- Вважається доведеним факт, що сильно намагнічений годинник дійсно значно прискорює свій хід. «Піймати» годинником сильний вплив магнітного поля в сучасному житті не є проблемою. Пристрої, що випромінюють його, просто-таки оточують нас. За зібраними годинникарями даними 80% годинників, які потребують обслуговування, – це ті, які виявилися в більшій чи меншій мірі намагніченими. Смартфони, гаманці та портфелі з магнітними застібками, різні цифрові пристрої та електричні прилади – все це джерела різних по силі магнітних полів. Але, на щастя любителів механіки, це вже давно не проблема для сервісних центрів і навіть для домашніх умільців, які розжилися завдяки Інтернет-магазинам власними пристроями для розмагнічування. Як тільки годинник розмагнічують, його початковий рівень точності приходить в норму.
- Стрибки в зміні точності ходу в зв'язку з екстремально високими або низькими температурами ми б віднесли до «імпульсних», які в середньодобовому вимірі точності годинника не здатні занадто істотно зіпсувати звичайне для сучасних механічних годинників середньодобове відхилення. Адже годинник-то наручний, а значить, навряд чи хтось буде разом з ним надмірно довго паритися або мерзнути. :-) А ось у старовинних переважно кишенькових годинників занадто високі температури дійсно знижують швидкість ходу годинника, а надто низькі – прискорюють. Для сучасних ж моделей негативний вплив від тривалих високих температур може негативно позначитися у вигляді осадження мастильних матеріалів, які випаровуються, на волосках спіралі спуску, що сприяє їхньому злипанню та приводить до прискорення ходу годинника.
- Високі вібрації та ударні навантаження в цілому протипоказані всім механічним годинникам. Тому щиро сподіваємося, що ви не будете піддавати своїх механічних улюбленців таких випробуванням, та ще при цьому намагатися скрупульозно досліджувати зміну точності їхнього ходу.
Паритет кварцової точності
Не знаємо, чи звертали ви раніше увагу на те, що точність ходу для механічних годинників завжди зміщена на користь більш високого значення можливого прискорення ходу «+», ніж його уповільнення «-» (-20/+40, -4/+6 та інш.). Але резонно вважаємо, що, ознайомившись з попередніми розділами статті, вам буде тепер легше зрозуміти, з чим це пов'язано, і приймете це як належне.
На противагу механічному годиннику у будь-яких кварцових годинниках з точністю ходу все завжди рівно допустимо: що в «+», що в «-» – від стандартних +/-20 секунд на місяць до понад хронометричних +/-5 секунд на рік. На те, яка точність ходу дістанеться саме вашому примірнику кварцових годинників, ніхто вплинути не в спромозі. Але будьте впевнені, що в прописані виробниками допуски вона обов'язково вкладеться. Тільки за допомогою власних обчислень або, провівши перевірку на таймграфері, ви зможете з великою точністю визначити, на скільки ж секунд у місяць або на рік ваш годинник поспішає чи відстає. І можемо вас запевнити, що при дотриманні загальних правил експлуатації, характерних для кварцових годинників, вони здатні стабільно зберігати величину цієї, по суті, незначної похибки довгі роки. Природно, як і у будь-якого технічно складного пристрою у кварцових годинників іноді може вийти з ладу будь-який елемент конструкції або виникнути потреба в чищенні. Також вони можуть значно намагнітитися або на деякий час потрапити в область високих або низьких температур, що в сукупності здатне тимчасово відбитися на стабільних показниках їхньої точності ходу.
Але що стосується роботи кварцового осцилятора, який в першу чергу відповідає за точність ходу кварцових годинників, то його початкові кондиційні параметри з часом практично не змінюються. Розмови про «старіння кварцу» ми сприймаємо на рівні порожніх домислів, підтвердити або спростувати які навряд чи в змозі навіть найдопитливіші з годинникових дослідників. Про що можна говорити, якщо зусиллями годинникових виробників, що випускають кварцові годинники вартістю навіть менше $10, ціна важливості даного питання зведена практично до нуля? Природно, коли мова заходить про моделі з високочастотним кварцом, що коштують $500 та більше, можна спробувати подискутувати, ну, нехай хоча б про можливий значний (1, 2, 3, 4 секунди?) вплив екстремальних зовнішніх факторів, як-то: магнетизм або екстремальна температура. Але при заявленій точності в +/- 5 секунд на рік як часто і протягом якого періоду життя чи готовий хтось проводити настільки «знакові експерименти» з перевірки точності кварцових годинників? :-D
Тому якщо ваші кварцові годинники трохи поспішають, то вважайте, що вам в принципі більше «пощастило», ніж якби вони спізнювалися на ті ж кілька секунд на місяць або рік. Якщо ж у вас кілька кварцових годинників, наприклад, CASIO G-Shock та інш., і в них включений щогодинний сигнал, то подобається вам це чи ні, але доведеться змиритися з їхнім щогодинним веселим перепискуванням. Або просто відключити сигнал. Але, принаймні, особисто ви тепер вже напевно знаєте, чому це може бути лише так і ніяк інакше. :-)
Резюме
Думаємо, що пора підвести підсумки та ще раз зараз вже коротко озвучити загальні фактори, що впливають на неідеальність відліку часу наручними годинниками і на те, чому поспішають годинники, зокрема.
- Механічні наручні годинники, навіть найдорожчі, в більшості своїй значно поступаються в точності ходу будь-яким кварцовим. Тому для компенсації цієї особливості годинникарі повсюдно і свідомо налаштовують хід годинника в сторону мінімально допустимого його збільшення. Говорячи простою мовою, вони для нашої ж користі взяли логічно вірне рішення – будь-які механічні годинники нехай краще трішечки поспішають, ніж трішечки відстають. Щоб це «трішечки» не виходило за рамки допустимої для них похибки ходу або навіть було кілька покращено, механічний годинник вимагає обов'язкового сервісного обслуговування не рідше, ніж раз на 3-4 роки.
- Також крім цієї благої «змови годинникарів» механічний годинник може надмірно збільшити швидкість ходу через несприятливий вплив на них зовнішніх факторів: магнетизму, екстремально високих температур та інш. Дані наслідки найкраще усувати в сервісних центрах. Зокрема, досвідчені майстри Сервісного центру ДЕКА завжди готові допомогти в обслуговуванні та ремонті годинників самих різних марок.
- Постановку питань «чому поспішають кварцові годинники?» Або «чому поспішає електронний годинник?» вважаємо практично не актуальними для переважної більшості кварцових годинників. А тим, хто одержимий надточними показаннями часу, ми пропонуємо звернути свою дорогоцінну увагу на спеціальні моделі наручних годинників з термо-компенсованим кварцом, як у Longines, радіо-синхронізацією або GPS-корекцією часу, як у CASIO, які продаються в магазинах Торгової мережі ДЕКА.