Міські годинники Катеринослава-Дніпра

Подивитись відеоогляд екскурсії можна нижче

На превеликий жаль, на сьогодні ми не маємо жодного діючого дореволюційного (встановленого до 1917 року) автентичного годинника на будівлях міста. Є цікаві варіанти радянських часів, непогані годинники 2000-2010-х років. Проте це не означає, що не існує історії, про яку можна було б поговорити стосовно годинників старого міста. Дещо нам відомо, хоча загадок і білих плям у цій історії все одно дуже багато.

Храми

Скоріш за все на початку XX століття на дзвіниці Преображенського кафедрального собору був годинник (про що свідчить світлина тих часів), існують згадки про те, що його дзвони відбивали час і це дозволяло орієнтуватись мешканцям Нагірного району. Пізніше, наприкінці 1920-х років, один з мешканців міста згадував, що вже не чути дзвони Преображенського собору, а люди орієнтуються в часі завдяки «гудку» Брянського заводу (в радянський час відомий як завод ім. Петровського), який дається три рази на добу і по сьогоднішній день (7.00, 15.00, 23.00). Той годинник, який є зараз на Преображенському соборі, є новим, і з’явився він декілька років тому.

Преображенський собор. Фото початку XX ст.

Точно відомо, що був годинник і на дзвіниці Успенського собору, який зараз, на жаль, знаходиться в напівзруйнованому стані. Цей храм було збудовано близько 1850 року за проектом петербурзьких архітекторів Луї Шарлеманя та Шарля Вісконті (також вони спроектували Троїцький собор, який зберігся до наших днів). На дзвіниці, у 1860-х роках, було встановлено подарований катеринославським купцем і старостою цієї церкви Міхаілом Остроуховим годинник відомої московської фірми «брати Бутеноп». Цю фірму заснували піддані Данії Йоганн і Ніколай Бутенопи у 1830 році. Відомо, що годинник був музичним, і його стрілки (як і саму дзвіницю) було видно з усіх районів тодішнього невеличкого Катеринослава, та містяни могли звіряти власні годинники по ньому. У 1936 році після закриття Успенського собору при перебудові в лікарню дзвіниця та куполи були знищені, годинник було знято, його механізм, за деякими згадками, переплавлено на одному з місцевих заводів.

Успенський собор. Вид на дзвіницю з годинником.

Міська Дума

У 1901-1903 роках на перехресті Катерининського проспекту (зараз проспект Яворницького) і вулиці Управської (зараз вул. Виконкомівська) за проектом міського архітектора Дмитра Скоробогатова було зведено нову будівлю Міської Думи, яка відома зараз як коледж культури та мистецтв. І стара, і нова будівлі Думи мали претензію, щоби називатися ратушою, а що за ратуша без годинника? Але тільки аж у 1912 році за часів міського голови Івана Способного на будівлю Думи було встановлено електричний годинник з музикою. Годинник Міської думи мав нестандартну форму циферблату – квадратну, також замість римських цифр на ньому були арабські цифри, що було не властиво годинникам міста тих часів. На жаль, сьогоднішній годинник, який ми бачимо на будівлі, – це оновлений варіант радянських часів, з 1980-х років він не працює, циферблат його частково розбито.

Міська Дума. Загальний вигляд.

Коледж культури і мистецтв. Сучасний стан годинника.

Готель «Україна»

Будівлю, яку ми зараз знаємо як готель «Україна», мешканці дореволюційного міста називали будинком Хрінникова за іменем власника. Будинок Хрінникова було зведено у 1913 році за проектом петербурзького архітектора Павла Фетісова та відкрито у січні 1914 р. Ця будівля, незважаючи на численні перебудови, – найяскравіший приклад стилю український модерн у нашому місті. У старому варіанті будинку не передбачалась наявність годинника на фасаді – він з’явився вже після Другої Світової війни. У 1943 році будинок Хрінникова згорів, під час післявоєнного відновлення проспекту архітектором В. Зуєвим було створено план реконструкції будівлі. У 1950-х роках після реконструкції на фасаді з’явився годинник, що знаходиться там і сьогодні.   

Готель «Україна». Сучасний вигляд.

Готель «Україна». Довоєнний вигляд.

Центральний залізничний вокзал

Стара будівля вокзалу не зберіглася (була збудована у 1884 році в неоруському стилі). Постраждала під час боїв за місто у 1941 році та була розібрана у 1940-х роках. Сучасна споруда вокзалу зведена у 1951 році за проектом архітектора А. Душкіна. Під час реконструкції, що завершилася у 2003 році, з’явився годинник, відомий усім дніпрянам. Цей годинник електромеханічний, у нього є вмонтована внутрішня пам’ять. Якщо припиниться подача електрики, то після відновлення електропостачання годинник налаштує правильний час самостійно. Його діаметр три метри, годинник має люмінесцентну підсвітку.   

Старий залізничний вокзал. Фото початку XX ст..

Сучасний вигляд залізничного вокзалу.

В завершенні трохи про новий годинник на старому будинку мисливців (вул. Старокозацька, 33, приблизно 1914-1915 років будівництва) – одному з найгарніших будинків Дніпра в стилі модерн. Схоже, що в оригінальному проекті не передбачалось годинника, а було віконце, і дійсно, навіщо у будинку мисливця, який знаходився на тихій і затишній Козачій вулиці, годинник і ще такий величезний? Годинник з’явився вже після ремонту будівлі у 2000-х роках.

Старий будинок мисливців. Сучасний вигляд.